Перейти до вмісту
Головна Сторінка » Новини » Десять років після Резолюції ВООЗ: Як у нас справи з паліативною допомогою?

Десять років після Резолюції ВООЗ: Як у нас справи з паліативною допомогою?

У травні 2024 року виповнилося 10 років з часу, коли ВООЗ прийняла окрему резолюцію щодо паліативної допомоги, закликаючи всі країни посилити цей компонент охорони здоров’я. Щороку, у другу суботу жовтня, відзначається Всесвітній день хоспісної та паліативної допомоги. У 2024 році ця подія відбудеться 12 жовтня, під егідою Світового Альянсу паліативної допомоги, який об’єднує національні та регіональні організації, що підтримують розвиток паліативної допомоги.

Це важлива подія для підвищення обізнаності, адвокації змін політики та освіти медичних працівників і громадськості щодо принципів паліативної допомоги. Вона визнається правом людини на здоров’я і повинна надаватися через інтегровані послуги охорони здоров’я, з урахуванням потреб пацієнтів. За даними ВООЗ, щороку близько 56,8 мільйона людей потребують паліативної допомоги, проте лише 14% отримують її.

В Україні паліативна допомога включена в Програму медичних гарантій і є безкоштовною для пацієнта. НСЗУ фінансує як стаціонарну, так і мобільну паліативну допомогу. За даними МОЗ на 2024 рік, паліативну допомогу в стаціонарних умовах надає 751 медичний заклад, а мобільну допомогу — 1210 надавачів.

Зростання кількості хронічних захворювань, старіння населення та наслідки війни збільшують потребу в паліативній допомозі. Важливими є системний підхід на державному рівні, належне фінансування та підготовка фахівців.

Швидке опитування Національної асамблеї людей з інвалідністю виявило кілька проблем:

  • Існують законодавчі гарантії, проте їх реалізація на практиці часто неефективна через бюрократію та проблеми з доступністю послуг.
  • Низька обізнаність серед політиків і тих, хто приймає рішення, призводить до помилкових стратегій і рішень, таких як окремі паліативні будинки для військових.
  • Існують стереотипи, що паліативна допомога потрібна лише онкохворим або людям на останніх етапах життя.
  • Низька обізнаність пацієнтів про свої права та державні гарантії.
  • Недостатнє фінансування медичного персоналу, що призводить до браку кадрів, особливо у зв’язку з відтоком через війну.

Національна Асамблея людей з інвалідністю України продовжує працювати над покращенням ситуації з паліативною допомогою і закликає до співпраці зацікавлені організації.