Перейти до вмісту
Головна Сторінка » Новини » Міжнародний проєкт «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності»: підсумки, досягнення та плани на 2025 рік

Міжнародний проєкт «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності»: підсумки, досягнення та плани на 2025 рік

Війна в Україні змінила життя мільйонів людей. Особливо вразливими в цих умовах стали люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи (ВПО), ветерани, репатріанти та громади, які їх приймають. Міжнародний проєкт «Мультисекторальна гуманітарна допомога з урахуванням інвалідності», який успішно реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України (НАІУ) за підтримки міжнародних партнерів займається допомогою саме цим групам населення. У 2024 році проєкт досяг суттєвих результатів, і ми готові поділитися ними.

Людина в центрі уваги: філософія проєкту

Проєкт об’єднав 138 сіл в трьох областях України, допомагаючи вирішувати гострі проблеми, зокрема фінансову підтримку, забезпечення асистивними технологіями, доступ до медицини, освіти та інфраструктури.

Керівниця проєкту Лариса Юріївна Байда зазначає:

«Наш проєкт унікальний тим, що він не просто надає допомогу, а змінює ставлення до людей з інвалідністю. Ми працюємо у найвіддаленіших селах, надаючи їм можливості, яких вони ніколи не мали. Уже в січні 2025 року ми підпишемо меморандуми з місцевими органами влади, що посилить нашу співпрацю та забезпечить сталість змін.»

Досягнення 2024 року

Фінансова підтримка: довіра та ефективність

Наталія Заскалета, фінансова директорка проєкту, наголосила:

«На середину грудня ми перевиконали план виплат на 102%. Допомогу отримали 5 647 осіб. Люди дивуються нашій швидкості: запит вранці — виплата ввечері. Це дає людям віру та довіру.»

Особливо важливою стала допомога для людей старшого віку та родин із дітьми з інвалідністю, які не мали жодного іншого джерела підтримки.

Асистивні технології: рятівні рішення

Закупівля  асистивних технолгій і засобів реабілітації стала ключовим напрямом проєкту.
Світлана Петруша, відповідальна за цей напрям, пояснює:

«Смарт-годинники для нечуючих — це не просто гаджет, а інструмент, що рятує життя. Ми забезпечуємо ці технології навіть для осіб, які ще не мають офіційного статусу інвалідності, бо вони потребують допомоги вже зараз».

Крім того, проєкт забезпечив людей в  громадах кріслами колісними, ліжками, глюкометрами, тонометрами та іншими життєво необхідними засобами.

Інклюзивна інфраструктура: комфорт і доступність

За рік вдалося реалізувати десятки адвокаційних кампаній, результатом яких стало створення доступної інфраструктури: облаштовано безпечні пішохідні переходи та інклюзивні дитячі майданчики, запущено соціальне таксі, для громад із поганим транспортним сполученням, закуплено аптечки.

Валентина Добридіна,  м.Сторожинець, Чернівецької області, розповідає:

«Ми допомогли багатьом людям. Один із найбільш зворушливих випадків — забезпечення спеціальним ліжком чоловіка вагою понад 300 кг. Це не просто допомога, це про людяність і турботу».

Освіта та соціальна інтеграція

Проєкт інвестував у навчання соціальних працівників, педагогів, медиків.

  • На Волині проведено тренінги для вчителів і батьків щодо інтеграції дітей з інвалідністю у суспільне життя.
  • У Торчині запроваджено лялькотерапію, яка допомагає розвантажувати дітей із особливими освітніми  потребами та педагогів.

Алла Ревуцька,  Торчинська громада, ділиться:

«Ми не просто розв’язуємо проблеми сьогодення. Ми навчаємо вчителів і соціальних працівників, як працювати з дітьми з інвалідністю. Це знання, що залишаться назавжди».

Виклики 2024 року

Під час війни організовувати та виконувати такі масштабні завдання було непросто. Ніна Пахомлюк, координаторка Волинської області, відзначила:

«У нас не було жодної громадської організації, яка працювала б із людьми з інвалідністю в громаді. Тепер у Рожищах створено “Споріднене тепло” — організацію, що стала каталізатором змін.»

Крім того, важливою стала робота в громадах, які тільки долучилися до проєкту. Як пояснює Світлана Поліщук:

«В Рожищах довелося завойовувати довіру з нуля. Завдяки підтримці місцевої влади , активних людей  нам це вдалося. Ми почали з маленьких змін, які стали фундаментом для великих.»

Міжнародна оцінка: Філліпа Такер і перспективи

Робота української команди отримала високу оцінку від міжнародних партнерів. Філліпа Такер, координаторка Європейського форуму інвалідності, зазначила:

«Цей рік був важким. Але ви працювали незважаючи на обстріли, відключення світла, війну. Те, що ваша команда робить, є прикладом для інших країн. Проєкт НАІУ показав, як ефективно працювати у найскладніших умовах».

Філліпа, яка сама є людиною з інвалідністю, підкреслила важливість емпатії та професіоналізму команди:

«Мене вражає ваша самовідданість, знання та готовність змінювати світ. Бідність, вразливість, відсутність ресурсів — ви бачите це щодня, але продовжуєте робити все можливе, щоб змінити ситуацію».

Вона також відзначила високий рівень організації та підготовки команди проєкту, яка не лише відповідає міжнародним стандартам, але й стає прикладом для інших гуманітарних ініціатив.

Плани на 2025 рік

Наступного року проєкт зосередиться на:

  • Адресній  гуманітарній допомозі людям з інвалідністю в громадах
  • Посиленні лідерства громадських організацій осіб з інвалідністю у прийнятті рішень в громадах
  • Запровадженні семінарів з питань інвалідності , в тому числію  із використання асистивних технологій.
  • Забезпеченні доступу до медицини та соціальних послуг навіть у найвіддаленіших  селах громад
  • Адвокації прав осіб з інвалідністю в гуманітарному реагуванні.

«Ваш проєкт — це приклад стійкості, людяності та професіоналізму. Ви змінюєте життя людей, і це найважливіше», — підсумувала Філліпа Такер.

Проєкт НАІУ став символом інклюзії, підтримки та змін у житті людей з інвалідністю. Завдяки міжнародній співпраці, професіоналізму команди та чітко визначеним цілям, вдалося досягти суттєвих результатів навіть у найскладніші часи.

Цей проєкт показує, що навіть у найбільш кризових умовах можна працювати ефективно, створюючи нові можливості для кожної людини.

Олександра Перькова, комунікаційна менеджерка проєкту