Минулого тижня мешканці Модульного містечка у місті Бровари Київській області – п’ятеро людей старшого віку, які втратили житло внаслідок збройного конфлікту та на сьогоднішній день є внутрішньо переміщеними особами з інвалідністю – отримали вкрай необхідну для них допомогу у вигляді допоміжних засобів реабілітації, а саме, слухових апаратів, завдяки яким вони зможуть хоча б частково відновити слух. Ця ініціатива стала можливою завдяки реалізації проєкту «Надання міжсекторальної гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню в Україні”, якій реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України за підтримки Європейського союзу.
Деякі люди вважають, що втрата слуху не так страшна як втрата зору, але так може думати тільки здорова людина. Ця думка вкрай помилкова, оскільки слух потрібен людині навіть під час сну. За допомогою органів слуху людина підтримує безперервний зв’язок зі світом, в якому вона живе. Завдяки слуху людина може відчувати себе захищеною. Часто саме слух допомагає уникнути небезпеки. Особливо важливим вирішення цієї проблеми стає для людей старшого віку, які втратили домівки, своїх близьких та опинилися сьогодні там, куди занесла їх доля.
Саме тому, з метою досягнення більш ефективного результату, завдяки неймовірним зусиллям команди проєкту та партнерів (керівництва модульного містечка та медичного центру «Фабріка слуху») було організовано цілу низьку додаткових заходів. Зокрема, попередньо фахівцями медичного центру було проведено ретельне індивідуальне обстеження усіх беніфіціарів, додатково була організована доставка людей до Центру, настройка слухових апаратів та їхнє встановлення.
Пан Володимир, якому встановили слуховий апарат – один з перших став мешканцем модульного містечка. Чоловік евакуювався з під Бахмута. Перед початком цих страшних подій, які відбулися в Україні, у листопаді подружжя Гавриленків мало святкувати золоте весілля, але в жовтні Володимирову дружину вбило російським снарядом. Чоловік приїхав у Бровари лише з паспортом і посвідченням водія. Більше в чоловіка не залишишся нічого – усе згоріло. Бровари прихистили його і надали безплатне житло. А зараз ще і дбають про його здоров’я.
“Дякуємо вам від усієї душі! Ми відчуваємо себе людьми! Потрібними та наповненими новими почуттями, давно забутими” – пан Володимир.
Галина Петрівна переїхала також з під Бахмута. В неї своя особлива історія. Не зважаючи на свій вік (за 80 років) вона дуже активна та жваво спілкується та отримує задоволення від життя. “Тепер можу давати інтерв’ю, буду краще чути питання, бо про мене американці планують знімати кіно. Потім зможу його не тільки дивитися, а й краще чути” – радіє Галина Петрівна.
Потрібен ще час для звикання до апаратів та закріплення навичок користування ними, але все це попереду. Сьогодні ці люди відчули себе щасливими – від уваги, поваги та теплих людських відносин. І це головне! Ми пообіцяли приїхати до них через деякий час та разом тихенько заспівати улюблену пісню, а також послухати більш детально історії їхнього життя, в яких вони поділяться з нами своєю життєвою мудрістю, досвідом і силою. Це дуже важливо, щоб їх чули та розуміли.
Встановлення слухових апаратів безсумнівно позитивно вплине на життя цих людей. Ми раді, що завдяки реалізації проєкту змогли надати таку допомогу. Продовжуємо працювати разом, пліч-о-пліч, задля позитивних змін у життях тих, хто потребує підтримки!
Разом ми здатні досягти більшого!
*********
Публікацію розміщено у рамках проєкту «Надання міжсекторальної гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню в Україні”, якій реалізує Національна Асамблея людей з інвалідністю України за підтримки Європейського союзу.
