Трудові відносини в умовах воєнного стану регулюються спеціальним законодавством. Зокрема, стаття 12 Закону України «Про організаціютрудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що в період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Таке формулювання процитованої норми Закону означає, що автоматичного скорочення днів відпустки не відбувається. Скорочення кількості днів щорічної основної відпустки можливе за рішенням відповідного керівника та відносно конкретного працівника в конкретному випадку.
Зазначеною статтею Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» також передбачено, що якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Своєю чергою Державна служба України з питань праці роз’яснює, що в період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Але це – його право, а не обов’язок.
Також важливо знати, що в період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). Відмовити роботодавець не може за цих умов тільки в праві на відпустку у зв’язку вагітністю та пологами і на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
******
Інформація підготовлена в рамках проєкту «Посилення потенціалу громадських організацій людей з інвалідністю у процесі прийняття рішень у відновленні та створенні доступного середовища». Цей проєкт реалізується Всеукраїнським громадським об’єднанням «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» (НАІУ) у співпраці з Організацією людей з інвалідністю Данії (DPOD).