Перейти до вмісту
Головна Сторінка » Новини » Рекомендації до Плану гуманітарного реагування на 2024 рік, підготовлені НАІУ

Рекомендації до Плану гуманітарного реагування на 2024 рік, підготовлені НАІУ

Рекомендації до Плану гуманітарного реагування на 2024 рік

підготовлені Національною Асамблеєю людей з інвалідністю за підсумками  Форуму «Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни12-13 вересня 2023 р., м. Київ)

Національна Асамблея людей з інвалідністю України (далі – НАІУ) за підсумками Форуму «Включення та участь: люди з інвалідністю в центрі політики гуманітарного реагування під час війни» узагальнила інформацію, висловлену понад 150 представниками організацій людей з інвалідністю, організацій батьків, які виховують дітей з інвалідністю, організацій людей старшого віку, організацій цивільних та військових, які постраждали і набули інвалідності під час війни, міжнародних організації та державних структур.

Зокрема учасники та учасниці Форуму наголосили на продовженні роботи з усіма заінтересованими сторонами з адвокації включення питань інвалідності в План гуманітарного реагування на 2024 рік.

Серед існуючих бар’єрів щодо доступу людей з інвалідністю, осіб старшого віку до гуманітарної допомоги в 2022-2023 роках окреслені такі:

  • нерозуміння гуманітарними інституціями потреб людей із різними видами порушень здоров’я;
  • низький рівень координації між гуманітарними організаціями та організаціями людей з інвалідністю, кластерами;
  • формальний підхід до участі, залучення та включення організацій людей з інвалідністю до процесів розробки, прийняття, реалізації та вдосконалення рішень із питань гуманітарного реагування, відновлення тощо;
  • низьке охоплення адресною гуманітарною допомогою мешканців сільської місцевості, зокрема грошовою;
  • відсутність належної підтримки людей з інвалідністю та похилого віку, які через втрату житла змушені проживати в інституційних закладах;
  • неналежна організація надання соціальних послуг в громадах; соціальної та медичної реабілітації осіб з інвалідністю, включно з цивільними та військовими, які набули інвалідності внаслідок війни;
  • відсутність інформації в доступних форматах щодо гуманітарної допомоги, втому числі грошової; доступного житла для ВПО з інвалідністю; бомбосховищ, прихистків; неврахування питань доступності під час реконструкції  та будівництва  будівель та споруд;   відсутність доступного транспорту в громадах, в тому числі соціального; неналежне забезпечення базових потреб: доступу до  води, засобів гігієни, продуктів, ліків, асистивних технологій та інші.

Узагальнені рекомендації за підсумка роботи Форуму щодо покращення ситуації:

Питання інвалідності повинні стати наскрізними в роботі всіх гуманітарних гравців. Інклюзивний підхід у громадах має впроваджуватися починаючи з оцінки потреб і ризиків та завершуючи плануванням і реалізацією програм.

Має бути забезпечено підвищення обізнаності з питань інвалідності представників кластерів, Агенцій ООН, міжнародних та національних гуманітарних партнерів для глибшого розуміння ризиків, на які наражаються люди з інвалідністю під час надзвичайних ситуацій і військових дій; розуміння потенціалу та внеску організацій людей з інвалідністю; подолання стереотипів у наданні гуманітарної допомоги; заощадження людських та фінансових ресурсів; інклюзивне планування відновлення громад.

Покращення інформування людей з інвалідністю та людей похилого віку (особливо проживаючих у маленьких громадах та сільській місцевості) за допомогою асистивних технологій, застосування різних способів подачі інформації під час надання гуманітарної допомоги, зокрема грошової. Здійснення технічної підтримки закладів охорони здоров’я, освіти (комп’ютери, планшети, програми тощо) для забезпечення послуг людям (дітям) з інвалідністю, людям похилого віку, людям з певними функціональними порушеннями, зокрема із сенсорними.

Люди з інвалідністю та люди похилого віку повинні бути в постійному фокусі уваги гуманітарного реагування (включно з напрямом грошової допомоги) незалежно від їхньої ідентичності (місця проживання, ступеню втрати здоров’я, віку, наявності/відсутності статусу ВПО тощо) та з урахуванням того, що більшість із них живуть за межею бідності, отримуючи пенсії/державні соціальні допомоги в розмірі 50-70 дол. США на місяць. Розмір грошової допомого має бути збільшений для людей з інвалідністю. Особлива увага повинна приділятись людям, які проживають у сільській місцевості, та «вразливим серед вразливих».

Збір, аналіз статистичних даних щодо людей з інвалідністю та людей старшого віку (у розрізі статі, віку, характеристик інвалідності (група, підгрупа, нозологія) потрібен на всіх етапах гуманітарного реагування, у роботі всіх кластерів, Агенцій ООН, міжнародних і національних організацій. Достовірні статистичні дані дадуть можливість забезпечити оперативне реагування на потреби, змогу приймати рішення на основі фактичних даних, більш ефективно планувати допомогу, зокрема грошову, здійснювати якісний моніторинг ситуації, а також забезпечать цільове та економне використання коштів, убезпечать корупційні ризики. З початку лютого 2022 року в Україні відсутні реальні статистичні дані щодо цільової групи.

Організації людей з інвалідністю повинні бути включені до всіх процесів розробки політик, стратегій гуманітарного реагування та брати активну участь у їх впровадженні, моніторингу й удосконаленні.

Крім того, організації людей з інвалідністю (включно з організаціями жінок з інвалідністю, жінок, які виховують дітей/молодь з інвалідністю) є не тільки суб’єктами отримання допомоги, а й активними учасниками на гуманітарному полі, тому значима й необхідна їх інституційна та організаційна підтримка.

Підтримка організацій людей з інвалідністю, державних інституцій, які надають послуги для дітей та молоді з інвалідністю, зокрема з інтелектуальними та психічними порушеннями, важкими формами інвалідності. Підтримка безпечних просторів з урахуванням потреб дітей з інвалідністю, зокрема на базі Інклюзивних ресурсних центрів; підтримка впровадження інклюзивних форм навчання.

Прийняття політики доступності всіма гуманітарними гравцями, а саме: а)дотримання міжнародних і національних стандартів доступності під час будівництва та реконструкції медичних закладів, шкіл, дитячих садків, соціальних закладів, транспортної інфраструктури;   б) дотриманні стандартів інформаційної доступності; забезпечення цифрової доступності для всієї цільової групи; в)  зміна закупівельної політики  – відмова від  придбання  недоступного для людей з інвалідністю транспорту, медичного обладнання; г) підтримка та розвиток  послуг  на рівні громад для всієї цільової групи та інші д) повага до людської гідності та прав людини  щодо  висвітлення в соціальних мережах   документування отриманні дітьми та молоддю з інвалідністю, жінками та чоловіками з інвалідністю, людьми поважного віку гуманітарної допомоги.

Особливої уваги потребує питання забезпечення рівного доступу жінок з інвалідністю, жінок старшого віку, жінок, які проживають у сільській місцевості, прифронтових громадах до послуг у сфері охорони здоров’я, зокрема у сфері репродуктивного здоров’я, невідкладної медичної допомоги на рівні громад. Забезпечення архітектурної доступності під час реконструкції, будівництва, відновлення медичних закладів; застосування інклюзивного підходу під час закупівлі медичного обладнання з урахуванням потреб жінок з інвалідністю.

Підтримка інклюзивного доступу до послуг на рівні громад для людей з інвалідністю, людей похилого віку, цивільних та військових постраждалих, включно з послугами з медичної реабілітації, підтримки психічного здоров’я з урахуванням гендерної специфіки. Розвиток соціальної реабілітації, зокрема для цивільних та військових, які втратили зір.

Підтримка впровадження, на рівні громад, системного підходу в наданні соціальних послуг людям з інвалідністю та членам їхніх родин протягом всього життя. Навчання та підтримка соціальних працівників/ць, які працюють у громадах. Забезпечення закупівлі соціального транспорту для сіл  та невеликих громад, шкільних низькопідлоговий автобусів.

Забезпечення базових потреб жінок та чоловіків з інвалідність, дітей та молоді з інвалідністю, які знаходяться в інституційних закладах; забезпечення доступу до води, санітарії, засобів гігієни, продуктів, інформації, медичної допомоги; надання адресної допомоги ВПО, які втратили житло та вимушені проживати в інституційних закладах. Створення мінімальних запасів продуктів першої необхідності в інституційних закладах, місцях групового проживання людей з інвалідністю та людей старшого віку.

Підтримка незалежного проживання  осіб з інвалідністю.

 Підтримка впровадження інклюзивного навчання; центрів денного перебування дітей та молоді з інвалідністю.

Підтримка роботи мобільних медичних бригад для надання кваліфікованої медичної допомоги; мобільних бригад для надання адміністративних та фінансових послуг у віддалених селах, прифронтових районах, звільнених від окупації громадах.

Забезпечення підтримки прихистків  та місць тимчасового групового проживання сімей, у складі яких є люди з інвалідністю; створення модульних містечок, доступних для маломобільних людей; відновлення зруйнованого або пошкодженого житлового фонду з урахуванням потреб людей з інвалідністю; облаштування для потреб людей з інвалідністю покинутого житла (в сільській місцевості), розвиток інфраструктури для відновлення покинутих сіл.

Національна Асамблея людей з інвалідністю готова до подальшої співпраці з усіма заінтересованими організаціями, кластерами, Агенціями ООН для обговорення конкретних рекомендацій надання гуманітарної допомоги та відновлення громад в окремих сферах.

Контактні особи:

Назаренко Вікторія. Генеральний секретар НАІУ, тел. 0937711060,

Байда Лариса, Програмна директорка НАІУ , тел. 0503348640

Email: office-naiu@ukr.net

Національна Асамблея людей з інвалідністю України налічує більше ста організацій, які представляють інтереси людей з різними порушеннями. З перших днів війни організації надають гуманітарну допомогу людям з інвалідністю та людям похилого віку з різних областей України: продукти харчування, засоби гігієни, асистивні технології, ліки, непродовольчі товари першої необхідності. На базі організацій створені прихистки (5 областей), простори для дітей (різні локації у 18 областях), надається консультативна та психологічна підтримка. НАІУ працює з цивільними та військовими, які набули інвалідності внаслідок війни, адвокатує питання захисту прав людей з інвалідністю в різних сферах та інше.

*******