Олена Корж – активістка, волонтер, громадський діяч та за сумісництвом – мати дитини з інвалідністю, тому знайома як ніхто з тими проблемами, з якими у вимушеній еміграції зіткнулися українки з дітьми та біженці з інвалідністю. Після початку війни Олена та її син із розладом аутичного спектру опинилися в маленькому містечку в Німеччині і разом вчилися виживати та боротися з бюрократією. Адже підтверджувати інвалідність і щедро дарувати виплати німці абсолютно не поспішають.
Олена, ви пройшли складний період в окупації у Бердянську та не менш складну евакуацію. Зараз ви в безпеці в Європі і, як багато хто може подумати, там все легко, цивілізовано і райдужно. Які складнощі у Німеччині для мами дитини з інвалідністю?
Моя порада тим, хто приїхав до Німеччини, це запастися терпінням! Ми приїхали до Німеччини 10 квітня, і вже наступного дня розпочали оформлення всіх документів. Зараз практично вже пройшов рік, і ми досягли оформлення інвалідності – не так давно. Причому підтвердження інвалідності нам довелося проходити двічі – уперше нам дали 50% інвалідності, а вже вдруге змогли підвищити до 80% обмеження здатності та отримати догляд за людиною з інвалідністю про німецьку градацію.
Як відбувається процедура підтвердження інвалідності для українських біженців?
Розкажіть про цю градацію, будь ласка.
У Німеччині немає груп інвалідності та пенсії щодо інвалідності, за їхніми законами є встановлення інвалідності за фактом, наявність захворювання та наявність обстеження від лікарів. Через війну дають відсоток обмеження від 30 до 100%. Градація 50-80% обмеження інвалідності дає право супровід людини з інвалідністю. Градація до 50% не надає супроводу. Що дає? Це дає право отримати посвідчення людини з інвалідністю та отримати можливість проїзду – або безкоштовний для себе, або (при 75-80%) для себе та супроводжуючого. Проїзд доступний автобусами, метро, залізничним транспортом по всій Німеччині.
Чому вам довелося проходити цю процедуру двічі? Лікарська помилка?
Справа в тому, що за першої подачі документів у Німеччині із висновками українських лікарів вам ніколи не поставлять великий відсоток інвалідності, навіть лежачому – ставлять менше. При другому перегляді (через два місяці) ви можете надати більшу кількість документів, обстеження у німецьких лікарів, тоді вони збільшують градацію та ставлять більший відсоток.
У моєї дитини аутизм, плоско-вальгусна деформація стоп та невеликі порушення постави – нам призначили 80%. Це означає, що йому належить супроводжуючий завжди, тому що у нього психіатричний діагноз. Супроводжуючий має право на безкоштовний проїзд. Також це посвідчення дає право отримати безкоштовний вхід (або зі знижкою) до різних соціальних структур – кінотеатрів, виставок, музеїв, басейнів.
Скільки платять пенсії з інвалідності залежно від градації?
Самої пенсійної виплати з інвалідності у Німеччині немає. Але коли ти береш посвідчення у пенсійному фонді, ти оформлюєш у лікарняній касі та управлінні соціального захисту заяву на догляд за людиною з інвалідністю. У Німеччині є 5 ступенів догляду, кожна з яких має суму виплати. На перший ступінь нічого не дають, другий ступінь догляду це додатково 300 євро на місяць, третій – 500-530, четвертий – 720 євро та п’ятий – 940 євро на місяць.
Щоб досягти ступеня догляду, потрібно подати до соціальної служби своєї землі – її доведеться шукати в інтернеті самостійно, бо якось німці не дуже люблять цю інформацію розголошувати. Раніше за законами Німеччини це можна було зробити лише після двох років перебування у Німеччині. Зараз для українців закони змінили і можна подавати одразу, як тільки ви приїхали, навіть не чекаючи на отримання посвідчення людини з інвалідністю. Тільки у вас мають бути висновки німецьких лікарів. Якщо у вас є добрі висновки від лікарів, де викладена повна інформація з шифрами, хоча б МКБ-10, ще краще МКФ-11, з розшифровками та шифрами безпосередньо діагнозів, то їх можна перекласти німецькою.
Чи потрібно завіряти у нотаріуса переклади документів по інвалідності?
Перекладати у нотаріуса не обов’язково, як і у професійних перекладачів. Можна зробити переклад самому та попросити когось, щоб вичитали. Я всі документи перекладала сама через Google Translate (прим. через онлайн-перекладач в інтернеті). Обов’язково потрібно, щоби хтось потім вичитав цей переклад, тому що Google не завжди коректно перекладає. Я таким чином заощадила дуже багато грошей, тому що кожен лист коштує 30-40 євро, і якщо ваш висновок зроблено на 5-6 аркушів, то це дорого.
Подавати потрібно копії, не оригінали, та краще кольорові, а не чорно-білі. Оригінали тут не подають, бо всі паперові документи утилізують та не зберігають. Пакет документів та перекладів подається до соціальної служби, яка розглядає подання близько місяця. Потім надсилають або електронною або фізичною поштою відповідь, що ваші документи прийняті і до вас прийде соціальний працівник.
Для чого потрібен візит соціального працівника і як до нього підготуватися?
Соціальний працівник приходить обов’язково до вас додому для укладання огляду ваших умов життя, вашого самого життя, ваших потреб соціальних, фізичних, емоційних тощо. Вам заздалегідь призначають час візиту соціального працівника в середньому через 2-3 тижні.
На цій зустрічі обов’язкова присутність грамотного перекладача, який знає медичну німецьку мову та всі необхідні терміни, це важливо! У цьому місті, де я є, є кілька перекладачів, але до них теж запис за три-чотири тижні. Врахуйте ці моменти, коли плануватимете візит працівника.
Соціальний працівник приходить у призначений час і знаходиться у квартирі, інтерв’ю в середньому займає годину-півтори. Він дивиться умови проживання, ваші потреби, він ставить питання з великого опитувальника. Наприклад, у нас висновок на 15 аркушах. Питання різноманітні: чим ви потребуєте, як ви спите, які труднощі з дитиною, які складності у вихованні, як вона реагує на те чи інше, як вона навчається, в чому полягає ваша підтримка, ваша допомога, що ви робите вночі, чим захоплюється, як їсть, який сам процес їжі, яка підготовка до цього, який процес прийому туалету і душа – все-ось ці питання.
Раджу підготуватися ретельно до цієї співбесіди. Потрібно чітко програти в голові і бажано прописати собі в голові важливі нюанси, що акцентуються, про які потрібно згадати – питань дуже багато і в голові все не втримаєш, можна про щось забути.
Чи важливим є це опитування для визначення градації?
Звичайно. Чим більше функцій порушень недієздатності, тим вищим буде відсоток. Нам при першому проходженні дали серединку, третю градацію інвалідності, третій рівень догляду та 530 євро додатково. На третій рівень догляду вони мають певну діаграму, що туди входить – чи можливе самообслуговування, чи може людина орієнтуватися у просторі за межами будинку, чи може сама себе обслужити в душі.
Фізичні порушення тут грають дуже маленьку роль, адже дуже часто люди на візках фізично можуть себе чимось обслужити. Їм важко поїхати за покупками чи кудись дістатися, тому тут існує спеціальна служба, яка може допомогти – прийти до вас зробити прибирання, допомогти вам скупитися, кудись відвезти вас.
Як бути, якщо надходить людина у тяжкому стані, якій потрібні життєпідтримуючі ліки? Можна піти до лікарні і все нададуть?
Ні, тут ніхто нічого не надає. Закони Німеччини побудовані на великій бюрократії і на словах “чекайте, вам передзвонять, вам прийде лист”. Чому дуже багато наших родин стикаються з проблемами, не витримують і їдуть. Бо треба запастися терпінням щонайменше на півроку, а то й на рік. У нас усі документи робилися місяців дев’ять!
Як взагалі справи із соціальною допомогою в Німеччині для українських біженців?
Якщо сюди їхати, потрібно мати з собою гроші, або їхати до друзів, які зможуть підтримати, допомогти. Мінімальна соціальна виплата виробляється 2-3 місяці. Тут багато залежить на якого працівника соціальної служби чи джобцентру ви потрапите, при цьому замінити цю людину іншою ви не можете.
Як порада – вимагати нічого не вийде. Вимагатимете – вам просто поставлять межі і будуть дуже довго тягнути вашу справу. Друга порада – всі ваші документи мають бути оформлені правильно! Якщо у вас не вистачає якогось документа, то тут не пройде варіант, як у нас, щоб якийсь папірець донести. Тут у вас документи приймуть, навіть якщо чогось не вистачає або щось неправильно оформлене, і скажуть “Чекайте”. А потім тижнів за два вам надішлють листа, що у вас не вистачає такого документа. Ви робите цей документ і відправляєте його, після чого вам ще через тиждень надходить лист зі словами “Чекайте”. І ось це затягується довго. Якщо документ заповнений повноцінно і все в ньому правильно, ви отримуєте резолюцію швидко, що документи прийняті.
Як можна прискорити цю процедуру? Адже люди тікають від війни і далеко не всі мають запас грошей із собою.
Наприклад, у таборах біженців питання з документами та житлом вирішуються швидко. Не треба боятися, що там будуть страшні умови. Табори є різні – контейнерного типу, літні, спортзали, хостельні, готелі. Багато з них призначені для тимчасового розміщення, після чого людей розселяють у соціальні квартири.
У таборах біженців документами займаються соціальні працівники, які приходять, все збирають і самі роблять, і в цьому випадку оформлення відбувається швидше, ніж ти приїхав до друзів і сам проходиш цю процедуру. Вже протягом місяця люди отримують вклейки до паспорта, прописки, протягом місяця їм дають житло. Однак не дай боже вам щось вимагати! І тим паче писати колективні заяви. Німці це ті люди, у яких в генах збудовані чіткі межі: “я дарую і будьте мені за це вдячні”. Це робиться без якоїсь зарозумілості, просто так і все. Вони приймуть вашу заяву, але зроблять по-своєму, а вам скажуть, що можете шукати житло самостійно, більше вам допомагати не будуть.
Як їм сказати про те, що вам потрібна особлива допомога?
Тут потрібно вказувати не бажання ваші (наприклад, трикімнатна квартира з вітражними вікнами), а потреби – чого ви потребуєте. Наприклад, я вказувала наявність школи в пішій доступності. І це саме потреба, тому що мій син гіперактивний, йому погано, якщо добиратися автобусом. Вони чудово розуміють, що таке призводить до стресу.
Олена, знаю, що ви продовжуєте роботу вашої громадської організації за допомогою українців з інвалідністю навіть зараз, коли вам і самій дуже потрібна допомога.
Наразі Бердянськ в окупації, ми не можемо закрити чи перевести нашу організацію до іншого регіону України. А там, в окупації, у нас залишилося 18 сімей, все з дітьми з інвалідністю (аутизм, ДЦП, синдром Дауна та інші). З виїздом із тієї зони зараз дуже складно, тому намагаємося допомагати віддалено. Наша організація перейшла зараз до онлайн-формату: надаємо підтримку, інформування, проводимо онлайн-групи в зумі, допомагаємо точково доставити гуманітарну допомогу.
Матеріал створений за підтримки EnableMeUkraine