Перейти до вмісту
Головна Сторінка » Послуги » Працевлаштування

Працевлаштування

  • Оновлено

Трудові гарантії для людей з інвалідністю

Людям з інвалідністю гарантується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Працевлаштування людини з інвалідністю відбувається з урахуванням:

  • індивідуальних схильностей і здібностей людини
  • рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)
  • рекомендацій спеціалістів служби зайнятості
  • можливості роботодавця адаптувати в разі потреби робоче місце для працівника із інвалідністю

Обов’язки роботодавця

Із метою працевлаштування людей з інвалідністю підприємства, установи та організації зобов’язані:

  • створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснювати для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням потреб людей з інвалідністю
  • працевлаштовувати людей з інвалідністю відповідно до законодавчо встановленого нормативу у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця
  • виконувати рекомендації, що зазначені в довідці до акту огляду МСЕК та в індивідуальній програмі реабілітації
  • організувати у випадках, передбачених законодавством, навчання, перекваліфікацію і працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій
  • забезпечувати дотримання трудових прав і гарантій, передбачених для осіб з інвалідністю законодавством
  • нести відповідальність у випадку недотримання трудових прав і гарантій, передбачених для осіб з інвалідністю законодавством
  • подавати до Державної служби зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії)

Підстави відмови в працевлаштуванні

За загальним правилом відмова в укладенні трудового договору з причин інвалідності не допускається. Допускається відмова в прийнятті на роботу виключно у випадках:

  • якщо професійні якості людини з інвалідністю не відповідають посаді
  • коли за висновком МСЕК стан здоров’я людини перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру й обсягу загрожує погіршенню здоров’я особи з інвалідністю. Якщо людина приховала факт інвалідності та висновок МСЕК і протипоказання стану здоров’я виявлені після укладення трудового договору, такого працівника мають звільнити відповідно до статті 7 і частини шостої статті 24 Кодексу законів про працю України за ініціативою роботодавця.

Роботодавець має право звернутися до МСЕК, рішенням якої працівникові встановлено групу інвалідності, з проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності фактичних умов праці цього працівника його стану здоров’я.

Якщо в рекомендаціях МСЕК зазначено, що для людини з інвалідністю потрібно обладнати спеціальне робоче місце, вона зобов’язана надати індивідуальну програму реабілітації.

Важливо! Забороняється укладати трудовий договір із громадянином, якому згідно з медичним висновком запропонована робота є протипоказаною за станом здоров’я.

Гарантії для працівників з інвалідністю

Законодавством не заборонено працівникам з інвалідністю працювати на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, за винятком того, якщо така робота за висновком МСЕК їм протипоказана. Водночас якщо у довідці до акту огляду МСЕК зазначено певні обмеження щодо умов та характеру праці, роботодавець зобов’язаний запропонувати працівникові іншу вакантну посаду чи легшу роботу.

Для працівників з інвалідністю при прийнятті на роботу може встановлюватися випробувальний термін, за винятком людей з інвалідністю, які були направлені на роботу за рекомендацією МСЕК. Водночас під час укладення трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Стажування може проводитися для працівників з інвалідністю, які здобули професійну освіту і потребують досвіду практичної роботи (розширення компетенції) за набутою професією (спеціальністю), або для тих, які тривалий час не працювали і бажають відновити чи удосконалити свої знання, уміння та навички в практичній діяльності, або для тих, які ще здобувають освіту.

Людині з інвалідністю може бути забезпечено наставництво, яке передбачає навчання безпосередньо на робочому місці шляхом передання досвідченими працівниками набутого досвіду і знань людині, яка потребує професійного навчання, та формування у неї необхідних навичок.

Також передбачено забезпечення людям з інвалідністю супроводження або роботодавцем, або спеціалізованим кар’єрним радником (співробітником центру зайнятості) шляхом індивідуального супроводу після працевлаштування людини з інвалідністю, яка мала статус безробітного, або в рамках отримання працівником як людиною з інвалідністю соціальної послуги соціального супроводу при працевлаштуванні та на робочому місці.

Працівники з інвалідністю наділені правом на неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Зменшення робочого часу може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи або зменшення кількості днів роботи протягом тижня, або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи. Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу відповідно до медичного висновку тимчасово або без обмеження строку.

Залучення працівників з інвалідністю до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе, але необхідно отримати згоду працівника, бажано в письмовій формі, а також щоб це не суперечило рекомендаціям МСЕК.

Людям з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю складає: для осіб з інвалідністю I і II груп – 30 календарних днів; для осіб з інвалідністю III групи – 26 календарних днів.

Працівники з інвалідністю, які після прийняття на роботу не відпрацювали перших 6 місяців, можуть скористатися своїм правом оформити щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві.

Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається працівникам з інвалідністю III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно – працівникам з інвалідністю I та II груп.

Крім того, працівники з інвалідністю можуть претендувати на неоплачувану відпустку за згодою сторін тривалістю не більше 15 днів на рік.

У разі настання інвалідності на підприємстві, підбір робочого місця здійснюється переважно на цьому ж підприємстві з урахуванням побажань людини з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій МСЕК.

Працівники, інвалідність яких настала на підприємстві внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, мають переважне право залишитися на роботі на цьому підприємстві, якщо на підприємстві відбувається скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці.

За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності.

У разі неможливості виконання працівником попередньої роботи, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію та працевлаштування особи з інвалідністю відповідно до рекомендацій МСЕК.

Працівник з інвалідністю може розірвати строковий трудовий договір за власною ініціативою, якщо стан його здоров’я перешкоджає виконанню трудових обов’язків.

Корисні посилання:

Практичний посібник «Працевлаштування осіб з інвалідністю»

Встановлення статусу безробітного

Інструкція від порталу Дія про те, як отримати статус безробітного.

Інфографіка. Як отримати статус безробітного

Інструкція від порталу Дія про те, як отримати допомогу по безробіттю.

Якщо виникли підстави для позбавлення Вас статусу зареєстрованого безробітного, ознайомтеся з порядком припинення реєстрації безробітного за заявою безробітного.

У разі, якщо Ви хочете обслуговуватися не в тому центрі зайнятості, де перебуваєте на обліку, а в іншому, зверніться за перереєстрацією Вас як безробітного.

Як шукати роботу

Інформаційні ресурси для пошуку роботи

Про те, як зареєструватися фізичною особою підприємцем, читайте інструкцію від порталу Дія.

Якщо Ви маєте інвалідність та знайшли підходящу роботу, яка не протипоказана Вам за станом Вашого здоров’я, знайте:

  • роботодавець не може відмовити Вам у прийнятті на роботу з підстави наявності інвалідності;
  • роботодавцю заборонено обмежувати Ваші трудові права при укладенні трудового договору (наприклад, право на неповний робочий день, тощо);
  • роботодавець зобов’язаний поінформувати Вас про умови та особливості праці на вакантному робочому місці;
  • Ви маєте право виконувати роботу вдома (якщо це можливо виходячи зі специфіки обов’язків за посадою);
  • Ви маєте право на неповний робочий день або неповний робочий тиждень;
  • Ви можете відмовитися від роботи в нічний час, якщо Вам її пропонують;
  • роботодавець повинен адаптувати Ваше робоче місце (основне і додаткове обладнання, технічне оснащення і пристосування тощо) з урахуванням Ваших потреб і можливостей відповідно до рекомендацій, зазначених у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та індивідуальній програмі реабілітації.

Навчання зареєстрованих безробітних

Зареєстровані безробітні, зокрема й особи з інвалідністю, можуть розраховувати на проходження професійного навчання за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Важливо! Під час професійного навчання, організованого на підставі договору, за безробітним зберігається право на отримання допомоги по безробіттю.

Особливості здійснення професійного навчання безробітних з інвалідністю

Професійне навчання безробітних з-поміж осіб з інвалідністю проводиться з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії. Для забезпечення належних умов заклади освіти за потреби адаптують освітній процес, включно з розробленням індивідуальних програм навчання, облаштуванням робочого місця, наданням навчально-методичних матеріалів (зокрема, шрифтом Брайля), використанням інформаційно-комунікаційних технологій, організацією перекладу жестовою мовою та створенням безбар’єрного доступу до приміщень.

Професійне навчання організовується за укрупненими (інтегрованими) робітничими професіями та іншими професіями, що користуються попитом на ринку праці, і проводиться у форматі очної (денної або вечірньої), дистанційної, мережевої, індивідуальної (на робочому місці чи виробництві) чи дуальної форми здобуття освіти, а також шляхом їх комбінування.

Організаційні питання, пов’язані з професійним навчанням безробітних

Професійне навчання зареєстрованих безробітних організовується територіальними органами Державної служби зайнятості (центрами зайнятості) на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності, забезпечення поточної та перспективної потреби ринку праці з урахуванням побажань та професійних потреб безробітних і здійснюється у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Професійне навчання безробітних за робітничими професіями для здобуття повної або часткової професійної кваліфікації організовується через первинну професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або стажування.

Для безробітних із фаховою передвищою та вищою освітою професійне навчання проводиться у формі підвищення кваліфікації, стажування або перепідготовки за робітничими професіями.

Навчання безробітних у роботодавця здійснюється шляхом професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за індивідуальною формою навчання безпосередньо на робочому місці (на виробництві) або через стажування.

Зведений перелік закладів освіти для організації професійного навчання зареєстрованих безробітних та (або) їх проживання у період навчання.

Звертаємо увагу, що професійне навчання не організовується на територіях, які розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні.

Тривалість та оплата професійного навчання

Професійне навчання може тривати до 10 місяців з урахуванням положень робочого навчального плану та освітньої програми. Сертифікат на навчання гарантує оплату вартості навчання в розмірі до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01 січня 2025 р. – максимум 30 280 гривень). Якщо вартість навчання перевищує максимальну вартість сертифіката на навчання, різниця вартості навчання може бути оплачена особою самостійно або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Якщо безробітний обирає заклад освіти для професійного навчання, який знаходиться не за місцем його реєстрації як безробітного або не за задекларованим / зареєстрованим місцем проживання (перебування), йому надається місце проживання на період навчання та видається сертифікат на проживання на цей час. Такий сертифікат гарантує оплату вартості проживання в період навчання в розмірі до п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01 січня 2025 р. – максимум 15 140 гривень). Різниця вартості сертифікату та фактичної вартості проживання може бути оплачена безробітним самостійно або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Кроки, необхідні до здійснення для отримання послуги:

  1. Звернутися до центру зайнятості та обрати місце навчання і проживання, узгодивши це з кар’єрним радником. Онлайн графік формування навчальних груп за професіями та освітніми програмами.
  2. У разі необхідності пройти медичний, психіатричний та наркологічний огляд, витрати на що відшкодовуються.
  3. Укласти із центром зайнятості договір й отримати сертифікат на навчання та/або сертифікат на проживання на період навчання.
  4. За потреби отримати компенсацію витрат на проїзд до місця навчання та назад за умови використання транспорту загального користування (за винятком міського транспорту та таксі). Ці витрати відшкодовуються за кожен день навчання на основі пред’явлених квитків або, за їх відсутності, довідки транспортного підприємства про вартість проїзду.

Особа, яка пройшла професійне навчання, зобов’язана (1) або працевлаштуватися за набутою професією (спеціальністю) протягом 15 календарних днів після завершення навчання; (2) або протягом 30 календарних днів після завершення навчання запровадити підприємницьку діяльність шляхом реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

За результатами професійного навчання здобувачі освіти отримують (1) або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації чи документ про присвоєння часткової професійної кваліфікації; (2) або документ про підвищення кваліфікації; (3) або довідку довільної форми про проходження індивідуального навчання або стажування на робочому місці (на виробництві).

Заклад освіти здійснює запис про період професійного навчання безробітного в його трудову книжку, якщо така є.

Наступного робочого дня після завершення професійного навчання (з урахуванням строку перебування в дорозі за наявності підтвердних документів) необхідно відвідати центр зайнятості, який видав сертифікат на навчання, та повідомити кар’єрному раднику (спеціалізованому кар’єрному раднику) про завершення навчання.

У разі припинення професійного навчання без поважних причин або відмови працювати за набутою професією протягом 30 календарних днів після припинення або завершення навчання особа повинна відшкодувати центру зайнятості суму витрат на професійне навчання, проживання в період навчання, проїзд до місця розташування закладу освіти або роботодавця та у зворотному напрямку, попередній медичний, психіатричний та наркологічний огляди.

У разі відмови особи від працевлаштування за направленням центру зайнятості або від реєстрації підприємницької діяльності така особа не має права на отримання соціальних послуг (крім інформаційних, консультаційних та послуг із працевлаштування) та матеріального забезпечення відповідно до Законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» протягом 12 місяців.

Законодавство України:

Закон України «Про зайнятість населення»

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»

Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2023 р.264 «Про затвердження Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних»

Наказ Міністерства економіки України від 28вересня 2023р.14432 «Про затвердження Порядку компенсації зареєстрованим безробітним витрат на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації».

Законодавство України

  1. Конституція України
  2. Кодекс законів про працю України
  3. Податковий кодекс України
  4. Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»
  5. Закон України «Про зайнятість»
  6. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу»
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334 «Деякі питання реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, нарахування та виплати допомоги по безробіттю на період дії воєнного стану»
  9. Закон України «Про державну реэстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»
  10. Наказ Міністерства юстиції України від 9 лютого 2016 р. № 359/5 «Про затвердження Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи»
  11. Наказ Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 р. № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»